Tag Archives: #poetry

Найстрашніше – коли ніч мовчить. Коли ніч не плаче, не кричить, не стогне Коли вона зустрічає тебе палкими обіймами Глузуючи, що ти знов не відбувся Як герой-коханець Працівник швидкої Чи опора тих, кому в темінь нічну треба сказати, що все … Continue reading

Posted in Uncategorized, це життя
Tagged , , , , , | Leave a comment

Прожити я зуміти зможу, я і вдихати научуся теж. Хоча і думати давно не можу, я з римою не маю меж. В колодязь зазирати і шукати щастя. В вечірніх зорях бачити обман. Коханим бути нам не вдасться, але зуміти зможе … Continue reading

Posted in Uncategorized
Tagged , , , , , , , | Leave a comment